Із міським головою Тернополя Романом Заставним, 37 років, зустрічаємося в його кабінеті. Заставний керує містом 3,5 року. Доти очолював Тернопільську птахофабрику.
Над робочим кріслом мера — герб Тернополя. На столі серед купи паперів підставка з написом "Мінімум слів — максимум змісту". На вибори Заставний ішов як самовисуванець. Потім був членом НУ-НС. Із січня 2010-го очолює обласну організацію "За Україну" В"ячеслава Кириленка. Про настрій після президентських виборів говорить неохоче.
— Важко спрогнозувати, як зміниться ситуація. Досі широко декларували, що органам місцевої влади надаватимуть більші повноваження. Але їх тільки зменшували. Якщо нова влада працюватиме в регресивному напрямку, не хочу бути причетним до неї.
Підете на вибори вдруге?
— Не впевнений. Три з половиною роки роботи були надзвичайно важкими. Це робота на виснаження.
Шкодуєте, що покинули бізнес?
— Коли працюєш у бізнесі, знаєш чітко: що маєш робити, як приймаєш рішення і несеш за них абсолютну відповідальність. На посаді мера, на жаль, не так. На органи місцевого самоврядування поклали купу обов"язків, а не дали засобів впливати на ситуацію. Щось потекло, впало дерево, когось обікрали, торгують на тротуарі — винен мер. Але ж є пожежники, санстанція, міліція. Коли йшов у мери, був абсолютним оптимістом. Зараз у мене побільшало песимізму.
Понад півроку існує проблема вивозу сміття з міста. Ні жителі Малашівців, ні Миролюбівки не хочуть мати на своїй території звалище. Який вихід із ситуації?
— У нас є усі правові підстави, щоб Тернопіль возив сміття у Малашівці чи Миролюбівку. Але нема проблеми зі сміттям — нема чим товкти міського голову. Я можу зрозуміти простого жителя села. Він не задоволений своїм соціальним статусом і готовий з будь-якого приводу протестувати. Не розумію посадовців, які займають позицію, що суперечить законодавству. Наприклад, голова Тернопільської районної ради Василь Дідух публічно виступає проти будівництва полігона в Миролюбівці. Дай Бог, розуму чиновникам — не буде проблеми і з жителями.
Ви запровадили земельні аукціони, коли прийшли до влади. Проте торік місто не отримало очікуваних 20 мільйонів гривень від продажу землі.
— Буде Заставний мером чи ні, аукціони залишаться моїм внеском в історію нашого міста. 2008–2009 роки — кризові. Вартість землі впала страшенно. Це тимчасове явище. Моїм наступникам буде легше працювати у плані підготовки земельних аукціонів. Процес уже відлагоджено.
Об"їзну дорогу біля Тернополя в народі уже називають вашим ім"ям. Коли її відремонтують?
— Вважав би за честь, якби вулицю назвали на мою честь, — усміхається. — Треба знайти від 80 до 100 мільйонів гривень. Тоді це була би одна із найкращих трас. В інших обласних центрах об"їзна дорога у державному підпорядкуванні. А в нас держава відмовляється її ремонтувати.
Наша сім"я має двоповерховий будинок і п"ятикімнатну квартиру
Тернопіль готуватиме тренувальну базу для команди-учасниці Євро-2012. Що треба зробити насамперед?
— Підготувати спортивну інфраструктуру. Це й міський стадіон, і Палац спорту. 100 тисяч гривень у ремонт палацу уже вклали минулого року. Виконано підготовчі роботи, встановили санвузли, душові кабіни. Усього треба близько мільйона. Залучимо частину коштів від Федерацій боксу й вільної боротьби. Крім того, має бути чотиризірковий готель. Ми запропонували кілька земельних ділянок. Інвестора поки що немає, але ескізні проекти розроблено.
Кажуть, сімейним бізнесом тепер займається ваша дружина Оксана.
— Так. Ми маємо суттєву кількість акцій Тернопільської кондитерської фабрики "ТерА" і птахофабрики, ще кількох підприємств. Дружина налагоджує торгові контакти. У нас двоє синів. Старшому Петру — 16. Хоче вступати до університету Шевченка на юридичний факультет. На три роки молодший Андрій — школяр.
Що зазначено у вашій декларації про доходи?
— Маю автомобіль, чорний "Мерседес МЛ-500". Дружина — сріблясту "Тойоту РАВ4". Як тільки виграв вибори, зразу змінив автомобілі дружині й собі. Бо якщо через рік поміняли б — усі б розповідали, як я на посаді мера швидко розжився. Ще маю мотоцикл "Восход 3М". Йому уже понад 20 років. Купив, іще коли навчався у школі. Залишив його в рідному селі Ласківці Теребовлянського району. Треба з обліку зняти. Бо коли оприлюднюю декларацію, дуже багато жартів із цього приводу.
Наша сім"я має двоповерховий будинок близько 300 "квадратів" у селі Великі Гаї, що під Тернополем. І п"ятикімнатну квартиру на вулиці Липовій у місті. Обидва помешкання придбали 2002 року.
3 
1
Коментарі