Ексклюзиви
субота, 07 червня 2025 21:31

Денис Гончар: "Країна, яка відмовляється дотримуватися рішень ЄСПЛ, не може уникнути юридичної оцінки своїх дій"

За даними уповноваженої у справах ЄСПЛ Маргарити Сокоренко, зараз у Європейському суді з прав людини зареєстровано понад 1100 позовів від українців щодо порушень прав людини з боку Росії на території анексованого Криму. Наскільки вагомими є рішення цього міжнародного судового органу після виходу Росії з-під його юрисдикції? Чи зберігає він взагалі свій вплив у часи глобальних криз? Про це ми розмовляємо із юристом-міжнародником Денисом Гончаром. В минулому викладач кафедри теорії та історії держави та права Національного авіаційного університету та депутат Київської обласної ради, сьогодні пан Гончар є головним юридичним консультантом Всеукраїнської громадської організації "Передові правові ініціативи" та одним із найбільш шанованих експертів галузі.

  Денис Гончар
Денис Гончар

Як Ви вважаєте, чи залишаються сьогодні рішення Європейського суду з прав людини ефективними інструментами захисту прав людини?

Кожне рішення ЄСПЛ, як і раніше, є безпрецедентним інструментом міжнародного правового захисту. Навіть у часи глобальних викликів — воєн, міграційних криз, пандемій — Суд залишається одним із небагатьох міжнародних органів, до яких може звернутися кожна людина. Його рішення не лише впливають на конкретні справи, а й формують високі стандарти, якими керуються національні суди країн-членів Ради Європи.

Наскільки важливою є роль ЄСПЛ у контексті війни в Україні?

І в цьому контексті його роль залишається надзвичайно важливою. Навіть після виходу Росії з Ради Європи Суд продовжує розгляд справ, що стосуються періоду до вересня 2022 року. Це створює дуже значущий правовий прецедент: навіть країна, яка відмовляється дотримуватись рішень суду, не може уникнути юридичної оцінки своїх дій. Крім того, Суд консолідує докази порушень прав людини, які пізніше можуть бути використані в інших міжнародних юрисдикціях — наприклад, у Міжнародному кримінальному суді.

Як Україна використовує практику ЄСПЛ у своїй національній правовій системі?

Практика Європейського суду з прав людини вже стала частиною української правової системи. Конституційний Суд, Верховний Суд і навіть суди першої інстанції часто посилаються на рішення ЄСПЛ. Це особливо важливо для захисту прав громадян у період воєнного стану, коли держава може тимчасово обмежувати певні права — але тільки в межах, дозволених Конвенцією.

З якими викликами стикається ЄСПЛ у сучасному світі?

Найбільшою проблемою на сьогодні є невиконання рішень Суду. Деякі держави, зокрема Туреччина та Азербайджан, так само як раніше і Росія, ігнорують окремі його рішення. Інший не менш важливий виклик – надто велика завантаженість суддів. В ЄСПЛ щорічно надходить понад 40 тисяч скарг. Звісно, ​​що суд реформує порядок своєї діяльності, але механізм фільтрації скарг, на жаль, не завжди дозволяє оперативно реагувати на системні порушення.

Чи змінюється згодом тематика звернень до ЄСПЛ?

Так. Якщо раніше в його засіданнях домінували справи щодо тортур, порушень під час утримання під вартою чи обмеження свободи слова, то тепер дедалі більше позовів пов'язані з цифровими правами, міграційною політикою, доступом до медичних послуг та екологією. Наприклад, у 2023 році ЄСПЛ вперше виніс рішення, яке стосувалося кліматичних змін і визнало державу відповідальною за недбалість у цьому питанні.

У будь-яких умовах права людини — це не абстракція, а першочерговий пріоритет, і вони особливо потребують захисту у найважчі часи. Отже, в умовах воєн та криз значення ЄСПЛ лише зростає.

Зараз ви читаєте новину «Денис Гончар: "Країна, яка відмовляється дотримуватися рішень ЄСПЛ, не може уникнути юридичної оцінки своїх дій"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

20.07.2018 19:21:06Віктор Цух130.180.217.--
  • 0+
  • 1-
  • Відповісти

а шо робить фура в лівому ряду??
-так вони і водійського посвідчення не мають??

20.07.2018 18:31:33Максим vvv95.135.46.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти

Погиб ребенок 14-ти лет..... Ужас..... :(

20.07.2018 18:24:32николай степаненко77.52.201.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти

Жах - это наше непонятное законодательство (если его можно так назвать) и безнаказанность. Все что угодно будут теперь придумывать и езду на трассах с включенной аварийкой, и езду с закрытыми окнами, и езду с талончиками техосмотра - НО БЕЗНАКАЗАННОСТЬ как была,так и остается.Контроля нигде и никакого. Рехворма прошла успешно

20.07.2018 18:13:09Василь Новоселецький178.92.8.--
  • 1+
  • 0-
  • Відповісти

Жах! Однак, мабуть, вже пора обмежити швидкість маршруток!? Скільки смертей несуть......При швидкості 80км./год. доїдуть і будуть живі.... Люди не ідеальні, а водії тим більше... По місту гонять вдвічі швидше і міліції немає...80% не притримуються швидкості в місті!

Голосів: 79692
Голосування Підтримуєте введення біометричного контролю на кордоні з РФ?
  • Підтримую. Тепер потрібно заборонити українцям їздити в Росію
  • Ні, нічого не дасть крім черг на кордоні
  • Потрібно вводити візовий режим
  • Краще заборонити росіянам в'їзд в Україну
  • Це нічого не дасть. Злочинці з РФ все рівно знаходитимуть способи потрапити в Україну
  • Досить повністю припинити транспортне сполучення з РФ
  • Сумнівне рішення. Такий контроль ще більше провокуватиме Росію. Можливе загострення на Сході
Переглянути