Українська Рада Бізнесу закликала уряд не погоджувати проєкт постанови про зміну правил бронювання військовозобов'язаних у нинішній редакції. Представники бізнес-спільноти вважають, що запропоновані Міністерством економіки зміни можуть ускладнити роботу підприємств, послабити критичну інфраструктуру та призвести до скорочення виробництва.
Про це йдеться у зверненні Української Ради Бізнесу, яка об'єднує 132 бізнес-асоціації України.
Проєкт постанови передбачає перегляд чинного механізму бронювання, зокрема скорочення лімітів для окремих категорій підприємств, зміну методики розрахунку кількості працівників, яких можна забронювати, а також створення Координаційного центру при Кабінеті міністрів України.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кабмін оновив правила бронювання працівників у прифронтових регіонах
Головною проблемою бізнес-спільнота вважає створення Координаційного центру при уряді. Його рекомендації впливатимуть на визначення статусу критично важливих підприємств, встановлення лімітів бронювання понад 50% та перегляд раніше наданого статусу.
Представники бізнесу вважають, що без чітких критеріїв ухвалення рішень, визначених строків і можливості оскарження це може створити додаткові адміністративні бар'єри, правову невизначеність для підприємств та значні корупційні ризики.
Створення такого Координаційного центру не є доцільним узагалі, у разі його створення - його функціонал необхідно зменшити до консультаційно-дорадчого органу.
Ще одна проблема в новій постанові - скорочення лімітів бронювання. Згідно з проєктом, для підприємств оборонно-промислового комплексу та енергетики пропонують встановити ліміт до 85%, а для підприємств тепло- і водопостачання, водовідведення та управління відходами - до 60%.
В Українській Раді Бізнесу попереджають, що такі обмеження можуть вплинути на виконання державних оборонних замовлень, виробництво, ремонт і відновлення енергетичної інфраструктури, а також безперервне надання життєво необхідних послуг населенню.
Українська Рада Бізнесу закликала Міністерство економіки відкликати проєкт постанови з процедури погодження та повернути його на доопрацювання із залученням представників бізнес-спільноти й галузевих асоціацій.
Також організація закликає Кабінет міністрів не ухвалювати документ у запропонованій редакції, провести аналіз його економічних, бюджетних і виробничих наслідків та організувати повноцінні консультації з бізнесом.
Натомість в УРБ пропонують запроваджувати адресні перевірки для виявлення фіктивного працевлаштування та маніпуляцій із чисельністю персоналу, не створюючи непропорційних обмежень для добросовісних підприємств.
В Українській Раді Бізнесу наголошують, що вдосконалення системи бронювання має враховувати як мобілізаційні потреби держави, так і здатність підприємств забезпечувати обороноздатність, енергетичну безпеку, зайнятість і податкові надходження.
В Україні станом на вересень 2026 року від мобілізації забронювали близько 1,4 млн працівників, а найбільше таких бронювань припадає на переробну промисловість, транспорт і логістику, торгівлю, енергетику та сільське господарство.
Після перегляду критеріїв критичності підприємств влітку близько 15% компаній не змогли підтвердити відповідний статус, однак згодом кількість бронювань почала відновлюватися.
1 
79705
Коментарі