3 лютого директор "Еліта-Центру" Олег Шестак не прийшов на чергові збори вкладників. Юрист компанії пояснив, що шеф хворіє. Натомість сусіди Шестака переконані, що саме тоді він займався організацією свого "від"їзду". 5 лютого ввечері син Олега Шестака Єгор, 28 років, і ще двоє хлопців винесли речі з батьківської квартири на вулицю.
Усього нарахували шість великих чорних сумок і кілька коробок з електронікою. Окремо на лавку біля під"їзду хлопці поставили великий плазмовий телевізор. Потім усі пожитки завантажили в машину і поїхали. Більше Шестаків тут не бачили.
Будинок, де жив виконавчий директор "Еліта-Центру" Олег Шестак, 50 років, — звичайна дарницька хрущовка. Двокімнатну квартиру на проспекті Миру, 17, Шестаки купили 1993 року. У ній, окрім господаря, жила його дружина Олена, 50 років, син Єгор (він працював юристом у фірмі батька) і теща Зінаїда Петрівна. Остання не була тут прописана, ніде не працювала і постійно хвалилася сусідам, що свою пенсію залишила в Росії для сина.
Згодом сім"я Шестаків поруч купує ще одну квартиру і поєднує її зі "старою". Життя родини починає суттєво відрізнятися від інших мешканців будинку. Олену Шестак часто бачили в дорогих шубах. Вона ні з ким не віталася. Зате теща, Зінаїда Петрівна, часто мила ганчіркою із пральним порошком сходи всього під"їзду. Одні говорять, що жінка просто любила чистоту. Інші, — тещі було соромно за бруд перед "серйозними людьми", які часто приходили до Шестаків у гості.
— Та ні, не тому: просто їхня сучка Буля паскудила під кожні двері, а Зіна мила за нею, — згадує про чорно-білого спанієля виконавчого директора "Еліта-Центру" Іван Косенко, 77 років, який живе під квартирою Шестаків. — Мене ця сім"я заливала чотири рази. Шестаки кидали Булину шерсть у раковину, й вона постійно забивалася.
Три роки тому квартиру Шестаків пограбували. Коли на дзвінок син Єгор відкрив двері йому заламали руки, одягли наручники, прикували до труби в туалеті й заклеїли скотчем рота. Бабусі з під"їзду бачили, як грабіжники виносять речі, і повідомили міліцію. Здається, злочинців так і не знайшли.
Олену Шестак часто бачили в дорогих шубах
А позаторік у квартирі Шестаків підпалили вхідні двері. Запах диму почули сусіди і викликали пожежників. Рятувальники піднялися драбиною на четвертий поверх і побачили на балконі господаря квартири: Олег Шестак спокійно курив свій улюблений "Парламент", нічого не здогадуючись про пожежу. Наступного дня бригада робітників поставила йому нові двері. А закіптюжений під"їзд винуватець пожежі відремонтував за власні гроші.
Олег Шестак часто курив у дворі. Одного разу до нього підсів сусід Василь Пронтенко, 49 років.
— Я йому кажу: "Ти — директор фірми, так візьми мене на роботу". Він нічого не відповів, лише усміхнувся, — згадує Василь.
Сусіди Шестаків дивувалися, чому родина тісниться в старенькій хрущовці й не купує нове житло. Усі знали, що сім"я часто відпочивала на курортах в Альпах. Бачили, як минулої осені Олег Шестак почав їздити на дорогому "БМВ". Приблизно тоді ж його син купив собі нове японське авто "Ніссан Мікра". Десь місяць тому разом із Шестаками на Дарницю почав приїздити і гендиректор "Еліта-Центру" Олександр Волконський, 31 рік. Він діставав із багажника пакети з написом "Сільпо" і допомагав їх заносити у квартиру.
Востаннє Олега Шестака в під"їзді бачили в неділю 5 лютого. Разом із Олександром Волконським він виніс із квартири решту речей і зник. Сусіди переконані, що Шестаки поїхали до родичів у Владивосток.
— Дуже була чемна сім"я, але всі були потайливі, — згадує Шестаків їхня сусідка Любов Пилипівна, 67 років. — Що ж ти наробив, Олеже, Олеже!? — побивається.
Наступного ранку після виїзду сім"ї "київстарівський" номер Олега Шестака, що починався на звичайні для цього оператора цифри 993, уже не відповідав.
Де жив гендиректор "Еліта-Центру" Олександр Волконський, 31 рік, поки що невідомо. Він уникав спілкування з клієнтами й не любив "світитися" навіть перед співробітниками "Еліти". Кажуть, фізіономія Волконського лише відлякувала людей. Тому всю "брудну" роботу виконував Олег Шестак.
За одним із паспортів, Волконський народився в маленькому селищі Комунар Приозерського району Ленінградської області. Проте директор місцевої школи Ольга Глазкова каже, що хлопця із таким прізвищем у них ніколи не було. Її слова підтверджують і працівники місцевої пошти. Листоноші пам"ятають своїх жителів по прізвищах, починаючи з 80-х років.
Людина без годинника
Ошукані вкладники досі не можуть повірити, що Олег Шестак — шахрай. Дотепер про нього говорять, як про "дуже виховану і приємну людину".
— Усміхався часто, тримався впевнено, не нервувався ніколи, інших заспокоював, — пригадує вкладниця Анна Левшунова. — Не розгубився навіть тоді, коли його звинуватили у подвійних продажах квартир. Сказав, що це помилка в комп"ютері.
Олег Шестак красою не вирізнявся. Одягався у темні несучасних фасонів костюми, часто носив светри під піджак, годинника не мав. Але люди йому вірили. З жовтня 2005-го кожної останньої п"ятниці місяця Олег Шестак зустрічався із вкладниками "Еліта-Центру". Уже тоді киян всерйоз турбували недобудовані будинки. Олег Миколайович, як ніхто інший, умів усіх заспокоїти.
— Кожному залишав візитку з мобільним, — пригадує Олег Токарський, 25 років, інвестор незбудованого будинку на Курнатовського, 7б. — Запрошував до свого кабінету, де не було ніяких дорогих чи особистих речей.
Кажуть, Шестак любив жіночу компанію. В "Еліта-Центрі" співробітниці мали модельну зовнішність. Вони часто заходили до шефа в кабінет, курили з ним на лавці біля офісу. Тепер багато хто визнає, що директор умів "залізти в душу". Можливо, знаходити спільну мову з людьми його навчила служба в Західній групі військ у Східній Німеччині. Відомо, що будь-хто за кордон не потрапляв.
1 
7644
Коментарі