середа, 06 червня 2018 08:21

У Соловецьких таборах масово розстрілювали українців

У Соловецьких таборах масово розстрілювали українців
Фільм "Соловки" реж. А.Черкасова. Конвоювання ув'язнених на пароплав "Гліб". Фото: https://www.liveinternet.ru

Архіпелаг у Білому морі — Соловецькі острови, складається з шести великих та десятків дрібних островів. Там радянська влада організувала Соловецький табір особливого призначення - СЛОН. 6 червня 1923 року до нього привозять першу партію ув'язнених з радянських концентраційних таборів.

Перша сотня політичних в'язнів будує житло. Через місяць привозять ще 150 соціалістів і анархістів. До вересня число табірників вже перевищує 3 тис. осіб - 2714 чоловіків і 335 жінок. В'язнів поділяють на три групи. Перша - "політики" - політичні в'язні - анархісти або члени соціалістичних партій, користуються пільговим режимом, отримують подвійний пайок, до примусових робіт не залучаються. Друга група - "каери" або "контрреволюціонери" - це царські військові, цивільні чиновники, духовенство, інтелігенція, дворяни і буржуазія, іноземці. Живуть разом з кримінальниками, працюють на найважчих роботах. "Шпана" - кримінальні злочинці, можуть обирати легку роботу на заводі, їх щорічно амністують.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: За наказом Сталіна баржу із в'язнями підірвали в Східно-сибірському морі

Ув'язненим залежно від віку і статі дають роботу – рубати ліс, будувати нові бараки і тюрми, працювати в механічному, шкіряному, гончарному заводах, смолокурні. За невиконання плану залишають на морозі в лісі на кілька годин. Влітку ставлять на "комарики": прив'язують голим у лісі, де хмарами літають комарі. За відмову працювати – розстрілюють на місці.

Відвідати острови запрошують письменника Максима Горького (1868-1936). Партійне керівництво хоче, щоб він описав, як праця перевиховує вчорашніх "ворогів народу". 20 червня 1929 року Горький відвідує табори, спілкується із "підставними" в'язнями у новенькій формі. В Москві пише нарис "Соловки". Наводить репліки в'язнів: "Все-таки не тюрма", "Працюємо по закону – вісім годин", "За хорошу роботу дають пайок". Наприкінці автор підсумовує: "Мені здається – висновок ясний: необхідні такі табори, як Соловки".

Наприкінці 30-х років в багатьох соловчан терміни ув'язнення добігають кінця. Вихід на волю "політичних в'язнів" комуністичний режим не може допустити. Ухвалюють рішення "розвантажити" табори. З серпня 1937 року на Соловках почались масові розстріли. Знищили не менш як 30 тисяч в'язнів. У листопаді в урочищі Сандармох розстріляли 170 українців, серед них — драматурга Леся Курбаса, літераторів Миколу Куліша, Валер'яна Підмогильного, Миколу Зерова, професора Сергія Грушевського.

Після розстрілів Радянський Союз починає війну з Фінляндією. В'язнів, що пережили "чистку" вивозять на материк. СЛОН ліквідовують.

13 квітня 1934 року на материк був доставлений останній член екіпажу затонулого пароплава "Челюскін". Операція з порятунку ста чотирьох чоловік, що дрейфують на крижині, зайняла два місяці.

Зараз ви читаєте новину «У Соловецьких таборах масово розстрілювали українців». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути