Масовий розстріл киян провела німецька адміністрація 29-30 вересня 1941 року.
За два дні вбили майже 34 тис. людей. 1, 2, 8 і 11 жовтня розстріляли тих, хто не з'явився за наказом – ще близько 17 тисяч осіб. Більшість розстріляних - євреї, яких звинуватили у мінуванні та вибухах на Хрещатику. Від них нібито загинуло чимало солдатів і офіцерів вермахту.
Місцем масових розстрілів обрали Бабин Яр – балку на північному заході Києва довжиною у 2,5 км. На його початку влаштували ворота, за які людей пропускали групами по 30-40 чоловік. Попередньо їх примушували роздягатися і відбирали особисті речі. Потім поліцаї дубинками гнали жертв до проходів у насипах на краю яру. На протилежному боці сиділи кулеметники. Тіла розстріляних скочувалися по укосу на дно. Після того, як рів заповнювався 2-3 шарами трупів, зверху їх присипали землею.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Німеччині знайшли учасника вбивств у Бабиному Яру
За роки Другої світової війни у Бабиному Яру полягло понад 100 тис. осіб – євреїв, ромів, караїмів, радянських військовополонених, учасників українського націоналістичного руху опору, пацієнтів психіатричної клініки та представників інших національних чи соціальних груп.
Про страшну подію довгий час мовчали. Одними з перших цю тему порушили письменники Віктор Некрасов та Анатолій Кузнецов. Дисидент Іван Дзюба 29 вересня 1966 року виступив з промовою перед учасниками скорботної церемонії. Він назвав Бабин Яр "спільною трагедією єврейського і українського народів".
В окупованому німцями Києві 24 версеня 1941 року почалися вибухи замінованих радянськими диверсантами будинків на Хрещатику та сусідніх вулицях. Почалася пожежа, яка тривала до 29 вересня. Історичний центр Києва майже повністю був знищений.
3 
1
Коментарі