Найдавніший російський літописний звід – так званий Кенігсберзький або Радзивилівський - не що інше як компіляція і звичайна підробка, – упевнений український історик-аматор Володимир Білінський. Учений стверджує, що рукопис створили у 18 столітті.
"Його писали фальсифікатори, найняті Петром І у 18 столітті, а малюнки зробили німецькі художники", – каже дослідник.
Першу копію з Кенігсберзького літопису було зроблено царем Петром І в 1716 році. В літопис була включена знаменита "Повість минулих літ", авторство якої приписують монаху Нестору. В 1758 році оригінал у якості військового трофея перевезли до Петербургу. У тексті говориться про події з життя Київської Русі та в другій частині вперше згадується про ростово-суздальську землю. Події завершуються 1206 роком.
"Аркуші книги окрім кирилиці пронумеровані ще й арабськими числами. Такого в старій Русі бути не могло, бо арабські цифри в книгах з'явилися лише у 18 столітті, – каже Володимир Броніславович. – Усюди спостерігається порушення нумерації зошитів і сторінок. Додано сторінки про ростово-суздальську землю. Дивно, але сам рукопис уперше було видано в 1989 році, тобто майже за 300 років після знайдення. Цікаво, що у виданні 1989 року зовсім немає кольорових мініатюр – малюнків. Подібний московський фокус пророблено неспроста. Саме кольорові мініатюри є прямим свідченням фальсифікації Кенігсберзького "літописного зводу".
У 1905 році в Росії було надруковано статтю Володимира Сизова. Російський дослідник стверджував, що малюнки Кенігсберзького літопису змальовані з німецького середньовічного судебника Sahsenspiel. Перші сторінки ще містять давньоруські малюнки, але починаючи з 96 сторінки там уміщено лише німецькі мініатюри. Інший російський академік Никодим Кондаков звернув увагу, що на цих малюнках князі ростово-суздальської землі вдягнуті в європейську далматинку, а жінки носять довгі німецькі сукні з вузькими таліями.
"Своїми дослідженнями академік Кондаков забив осиковий кіл в найбільшу історичну фальсифікацію Петра І та Катерини ІІ – так званий Кенігсберзький звід і не тільки в нього, а й в усі інші, що походять із Радзивиллівського першоджерела, – каже Білінський. – Велетенська нахабна московська фальсифікація заполонила фактологічне поле української і російської історії. Звертаю увагу, що Кондаков особливо підкреслив, що подібний німецький одяг характерний для останньої частини літопису, коли на його сторінках з'являються дані про ростовсько-суздальську землю та її князів. Німецькі художники не мали найменшої уяви про одяг цієї землі, а бачачи Петра і його московитів у європейському одязі, вони думали, що й у давнину існувала така схожість", – каже історик.
3 
1
Коментарі
71