Самооцінка – це своєрідна риса характеру, яка закладається ще y ранньому дитинстві. Вже y дорослому житті вона стає соціальним захистом людини. Від яких факторів залежить формування самооцінки в дитинстві Gazeta.ua розповіла психолог Наталія Носаль.
Що таке самооцінка?
Самооцінка - це ставлення людини до самого себе. Це ставлення, як мозаїка, складається з багатьох елементів. Наприклад, як дитина оцінює свою зовнішність. Вона вважає себе гарною чи ні у порівнянні з іншими? Як ставиться до своїх умінь та навичок? В залежності від того, як часто і щиро ви дитину підбадьорюєте і підтримуєте, самооцінка у неї буде високою чи низькою.
У скільки років дитина здатна оцінити свої якості?
Напевно, років з трьох. Найчастіше у цьому віці від дитини можна почути, що я найрозумніша чи найкрасивіша. Але у років п'ять-шість все змінюється. Дитина може сказати, що не знає, яка вона. Розповідає, що вона щось не вміє робити або в неї щось виходить не так добре, як в інших дітей.
Як зрозуміти, що у дитини занижена самооцінка?
Перш за все треба звернути увагу на те, як малюк поводить себе поміж інших дітей. Невпевнені у собі діти не комунікабельні та дуже сором'язливі. Але буває навпаки - такі діти ведуть себе зухвало. Утім ця зухвалість лише назовні. Всередині діти невпевнені та занепокоєні. Розпізнати низьку самооцінку в дитини можна за фразами: "Я не можу", "Я не знаю", "У мене погано виходить", "Я не буду робити, бо боюсь чи соромлюсь".
До чого може призвести занижена самооцінка у майбутньому?
До того, що ваша дитина, до прикладу, не зможе відстояти свою точку зору. Не стане у класі лідером чи не матиме друзів, бо їй складно налагоджувати взаємини з однолітками. Малюк повинен почувати, що його y родині люблять, що він потрібний своїм батькам. Варто дитині показати, що її люблять незалежно ні від чого. То вона й сама до себе буде ставитися добре.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як зупинити дитячу істерику - поради психолога
A якщо дитину постійно хвалити й говорити, що вона гарна, то y її самооцінка може стати занадто високою?
Хвалити потрібно тільки за справу. За те, що дитина зробила щось самостійно. До прикладу, склала свої іграшки, з'їла зранку всю кашу або вивчила кілька букв чи цифр. Хвалити треба за добрі вчинки, слова ввічливості, гарне поводження на дитячому майданчику чи слухняність. Але головне не перехвалювати і завжди звертати увагу на погану поведінку дитяти.
Покарання можуть занизити y дитини самооцінку?
Дитину як потрібно хвалити, так і потрібно карати. Покарання мають бути за погані справи, негативну поведінку чи погане відношення до інших. Тільки не принижуйте дитину, не карайте її фізично. Діти, які постійно зазнають приниження і фізичного покарання зі сторони батьків, виростуть скоріше агресивними або невпевненими y собі, ніж самодостатніми.
Часом дитини самооцінка висока і навіть занадто. Що стало причиною цього?
Найчастіше можна побачити дітей із високою самооцінкою в родинах, де одна дитина. У таких сім'ях все і всі обертаються навколо неї одної. Можна припустити, що така дитина виросте лідером, але це не завжди так. Коли така дитина потрапляє в дитячий колектив, вона отримує адекватну оцінку своїх якостей. І виникає стрес. Дитина думає: "Я не най-на-най…".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Замість ґаджетів потрібно запропонувати дитині альтернативу - психолог
Що робити батькам, щоб самооцінка була нормальною?
Перш за все, не можна порівнювати дитину з іншими дітьми. Це може нанести травму y плані того, що дитина думатиме: "А чи любить мене мама з татом?". Не сваріть без причини та не карайте фізично. Категорично не можна говорити дитині, що вона ледар, дурень, повна чи низька. Це речі, які закладаються y свідомості надовго. Дитині варто говорити, як ви її любите й доводити цю любов реальними справами. Підтримуйте малюка, якщо y нього щось не виходить.
1 
4069
Коментарі