неділя, 10 червня 2007 15:24

Зовнішня політика для внутрішнього вжитку

Ані дня без приколу! — здається, це гасло стало домінантою зовнішньої політики Росії. Після Естонії, яку Москва атакувала за перенесення з центру Таллінна радянського монумента, дійшла черга й до України. Академік Микола Жулинський у тім самім, що й "шоколадник" Петро Порошенко, санкт-петербурзькому аеропорту успішно почав перехід зі статусу радника президента ледь не у статус національного героя.

Але минулого тижня відбувся не просто "баш-на-баш" Дугіна на  Жулинського. У ляльководів цього процесу завдання дещо вище, ніж простий обмін хоч і розкрученими, але ж не ключовими персоналіями внутрішньої політики. Ідеться про перетворення зовнішньополітичних ексцесів у внутрішньополітичний процес. І  зрозуміло, що центр моделювання такого сценарію — саме в Росії. Яструбине крило росполітикуму давно навчилося конвертувати зовнішньополітичні інтриги у внутрішню гру.

Утім, часом така конвертація вигідна кожній зі сторін. Козацькі гуляння в Криму виявляються штукою малокорисною в смислі міжнародному — чого тільки варта анекдотична згадка про участь в них якогось молдавського козацтва. Але для загальноукраїнської ідентичності все це надзвичайно корисне. Он "Пора" вже хоче відкрити там пляжний сезон, і "Тризуб" разом із УНСО, і "Братство" перегрілося у Києві.

"Пора" хоче відкрити в Криму пляжний сезон

Є ще багато зовнішньополітичних речей, які можуть згодитися для внутрішнього вжитку. От стоїть Україна на порозі НАТО. І проблема не в тому, що більшість населення не підтримує прагнення пришвидшити вступну процедуру, а в тому, що членство в Альянсі передбачає певний внутрішній демократичний стандарт. Дотримання комплексу свобод — слова, вибору, пересування, віросповідання і таке інше. І до того ж — повагу до майнового права. Ці стандарти не потрібні зараз стороні, чиї виборці проти НАТО, яка продовжує захоплювати майно й досі не нарвалася на гідну відсіч, не почала втрачати. Та коли маятник хитнеться в інший бік — ой як знадобиться натівський стандарт саме в площині захисту свобод.

Днями відбулося засідання "Великої вісімки". Членство Росії в ній — лише аванс майбутній демократизації. Усі чудово розуміють, що за жодним із параметрів Росії у тій "вісімці" робити нічого. Хіба що володіння ядерною зброєю якось це виправдовує. Але і  це членство перетворилося для російського істеблішменту виключно у фактор внутрішній.  Тільки ось уже й Естонія так само для внутрішнього політичного вжитку розігрує  ініціювання вигнання Росії з "Великої вісімки". Так, ніби вона входить до цього об"єднання.

Український політклас також вчиться досить швидко. НАТО, Росія, російська мова, ЄЕП — список використовуваних для внутрішнього вжитку зовнішньополітичних питань чекає на розширення. Зараз український арсенал нині трохи куцуватий. Але це не надовго.

Зараз ви читаєте новину «Зовнішня політика для внутрішнього вжитку». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути