"Українці можуть пишатися відсутністю збройних конфліктів і диктатури"

 

Надмірна дипломатичність Європи щодо української влади може заохотити недемократичні процеси у країні. Так уважає німецький експерт, доцент кафедри політології Києво-Могилянської академії Андреас Умланд, 44 роки.

Наступного місяця Україна відзначить 20-річчя незалежності. Чим із досягнутого за цей час українці могли б пишатися?

— Незважаючи на всі нинішні труднощі й непевність, варто пишатися самим фактом появи та виживання Української держави. Вражаючим є відродження української культури. Українці змогли запобігти внутрішнім збройним конфліктам — цього не вдалося Росії, колишній Югославії, Молдові. Також не допустили диктатури, як у Білорусі та деяких центральноазійських країнах. Усе це все ще робить Україну особливою державою на пострадянському просторі.

Проте лунають застереження, що країна рухається до стану, коли авторитарний режим може бути повалений лише масовими народними виступами.

— Такі побоювання цілком виправдані. Якщо ситуація в Україні розвиватиметься за таким сценарієм, то нове народне повстання зразка 2004-го стане невідворотним. Однак цього разу масові акції громадянської непокори можуть призвести до ще більшого регіонального поділу. Можливо, і до розпаду країни. Протягом останнього року через різноманітні політтехнології українське суспільство умисно поляризують. Тому анти- й провладні демонстрації можуть перерости в цілісне антидержавне явище. З'являться рухи, в яких переважатимуть не конкретні політичні вимоги, а глибші цивілізаційні, національні чи етнічні установки. Це зробить складним або й неможливим віднайдення компромісу.

Цьому може запобігти зближення з Євросоюзом, підписання Угоди про асоціацію?

— Європейська ідея має для України об'єднавчий ефект. Тому будь-яке зближення з ЄС однозначно позитивне. З іншого боку, недостатньо критичний та надто дипломатичний підхід із боку Євросоюзу може мати негативні наслідки. Це стало б ніби заохоченням українського керівництва до продовження того внутрішньополітичного курсу, який воно взяло навесні 2010-го. Занадто швидке, без певних умов із боку ЄС підписання Угоди про асоціацію може зробити опосередкований внесок у легітимізацію антисоціальних тенденцій у діяльності адміністрації Януковича.

Суд проти Юлії Тимошенко є потенційним ризиком для відносин ЄС з Україною?

— Так, якщо вирок щодо неї буде невиправдано суворим і слугуватиме відстороненню її від політичної діяльності. Європа це однозначно розглядатиме як усунення головного опозиціонера за допомогою кримінального переслідування. Це справді наштовхує на думку про вибіркове, політично вмотивоване правосуддя.

Стихли пристрасті щодо можливого приєднання України до Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану. Ця тема може знову стати актуальною?

— Якщо Тимошенко все ж відсторонять від політичної діяльності, то ескалація відносин між ЄС та Україною стане неминучою. Це викличе ланцюгову реакцію, і ми, можливо, знову почуємо ідеї щодо Митного союзу.

Та все ж зближення України та ЄС зайшло надто далеко, щоб Київ дозволив собі такий різкий поворот. Це викликало б гостру, негативну реакцію суспільства. З іншого боку, навіть у Партії регіонів розуміють, що вступ до Митного союзу — крок ризикований. Це може стати інструментом політичного впливу Росії на Україну, аж до втрати нею значної частини суверенітету. Навряд чи Партія регіонів чи президент Янукович у цьому зацікавлені.

Окрім цього, у Росії та Білорусі сьогодні купа власних проблем, які стосуються їхнього розвитку, модернізації. Фактично, дві з трьох держав Митного союзу нині на роздоріжжі. Невідомо, що буде з ними далі. Очевидно, долучатися до такого об'єднання було б нерозумно.

В ЄС також вистачає проблем. Та все ж ситуація в ньому досить передбачувана, принаймні на довгострокову перспективу.

Наскільки щирі наміри нинішньої влади рухати Україну до Євросоюзу?

— Щодо щирості є великі сумніви. Але влада мусить рахуватися з популярністю ідеї євроінтеграції в усіх регіонах країни. Навіть якщо з її боку це гра, то вийти з неї буде надто дорого коштувати політично. Нинішні переговори з ЄС, реалізація Плану дій з візової лібералізації — це в очах людей є дефіцитним позитивом у політиці чинної влади. І залишає людям якесь відчуття надії. Тому відмова від зближення з ЄС означатиме для уряду, Партії регіонів іще більшу втрату популярності. Натомість у разі підписання угод про асоціацію і зону вільної торгівлі вони зможуть відрапортувати: ми ведемо Україну до Європи. Можливо, переговори з ЄС продиктовані саме таким розрахунком.

×