Туреччина може перетворитися на Пакистан

Троє людей загинули під час антиурядових демонстрацій, що тривають у Стамбулі, столиці Анкарі та ще кількох містах Туреччини. У них беруть участь сотні тисяч осіб. Виступають проти прем'єр-міністра 59-річного Реджепа Таїпа Ердогана і його Партії справедливості та розвитку. Мітингувальників лякає політика ісламізації, обмеження прав людини та погіршення екології заради будівельного буму.

У найбільшому місті країни Стамбулі протестувальники стоять табором у парку Ґезі-Таксим. Організували там кухню. На ній список імен із номерами телефонів: "Денна й нічна зміни кухарів". Поряд під тентом — пункт першої допомоги. Там є бинти, засоби для дезінфекції та пляшки спрею проти кислоти. Ним промивають опіки від газів, що розпилюють поліцейські. Фармацевт Нарім пришиває марлю до тонких одноразових лікарняних масок і роздає їх. Каже, багато медиків зголошуються допомагати безкоштовно.

У таборі є бібліотека. Книжки привозять видавництва. Полиці зроблені із плит і бруківки.

Протестувальники протягом доби зібрали через інтернет $55 тис. На ці гроші купили рекламу на сторінку американської газети "Нью-Йорк Таймс". Закликали припинити поліцейську брутальність та "відкрити діалог, а не диктатуру".

28 травня з Ґезі розпочалися виступи й сутички з поліцією. На місці одного з парків у центрі міста хотіли звести торговий центр. Екологів, які на знак протесту розбили наметове містечко, поліцейські розігнали. Наступного дня на вулиці вийшли тисячі стамбульців. Багато хто поводилися агресивно: кидали каміння й пляшки у правоохоронців. Ті застосували силу до демонстрантів: сльозогінний та перцевий гази, водомети й гумові кулі. Контейнерами з газом, що майже в упор вистрілюють у натовп зі спеціальної рушниці, поранили десятки людей. Загалом травмованих понад тисячу.

— Я виходжу боротися щодня, — розповідає перевізник зі Стамбула 36-річний Ерсан Кайя. — Учора із дружиною їздили до лікарні, бо маю опік правої рогівки. Поліцейський розпилив спрей прямо в обличчя, коли заступився за старшого чоловіка, якого троє намагалися повалити на землю. Той кричав, що правоохоронці не сміють піднімати руку на людей.

Спочатку йшлося про парк, — продовжує Ерсан Кайя. — Нам не подобається, що долю міста вирішують без громадських обговорень. Тоді стало очевидним, що влада не збирається дослухатися до людей і готова застосувати силу. Ататюрк (перший президент Туреччини, який європеїзував країну. — "ГПУ") створив потужну державу, де було місце всім. Ердоган робить усе, щоб повернутися на 100 років назад. Школу, куди ходить мій син, ліквідують, а поряд відкривають мусульманську. До найближчої світської буде 6 кілометрів. Хіба це нормально? Поліцейський може вчепитися до вас на вулиці ні за що. У ресторанах більше не подають вино й горілку. У деяких готелях туристам не хочуть продавати випивку. Але туризм — одне з основних джерел наших доходів. Нам треба зупинити ісламізацію, інакше перетворимося на Пакистан.

Прихильники прем'єра Ердогана допомагають поліції розганяти акції протесту.

— Мені не подобається те, що відбувається. Насилля виллється у кров, і його не зможе зупинити ніхто, — каже викладач загальної анатомії з Анкари Сафір Камал, 64 роки. — Я не хочу, щоб на вулицях убивали. Подивіться на Сирію чи Єгипет. Але суспільству треба прийняти й те, що країна змінюється. Ердоган не одноосібно вирішив відходити від світської моделі держави. У нього є потужна підтримка. Це не половина країни, але відсотків 35-40 точно за ісламську Туреччину.

Президент Абдула Гюль закликав правоохоронців бути стриманішими. А віце-прем'єр Бюлент Аринч заявив:

— Насильство проти захисників довкілля було неправильним. Я прошу пробачення в цих громадян.

×