Київський апеляційний суд дав дозвіл Ощадбанку стягнути з Росії $1,1 млрд. Ідеться про компенсацію за присвоєння активів банку у Криму після анексії. Український суд підтвердив рішення міжнародного арбітражу в Парижі, ухвалене 26 листопада торік. Тепер українська сторона може звертатися до міжнародного арбітражу щодо примусового стягнення. Росіяни мають сплатити й відсотки, що нараховують із березня 2014-го. Зараз це $200 млн. Із 27 листопада минулого року щодня компенсація збільшується на $97 тис.
Розпочати процедуру оскарження Ощадбанку дозволив двосторонній договір про взаємний захист інвестицій від 1998-го. Ратифікований Росією й Україною.
Міністерство юстиції РФ заявило, що Москва не визнає рішення міжнародного арбітражу й не компенсуватиме збитків. Мовляв, суд у Парижі не мав юрисдикції на розгляд позову українського банку.
— Немає дієвого механізму реалізації цього рішення, — говорить економіст Олександр Охріменко, 54 роки. — Після вироку міжнародного арбітражу Україна та Росія мали б сісти за стіл і домовитися, як відбуватиметься компенсація. Усі розуміють, що росіяни не виконують жодного рішення. Тож Україна може арештувати активи. Але для цього потрібне нове рішення арбітражу.
За кордоном є депозити російських державних банків, їхні цінні папери. Можемо спробувати компенсувати нерухомістю, яка є власністю РФ у Європі. Але навряд таким чином вдасться повернути всю суму.
Перемога в арбітражі скоріше моральна. Міжнародне право передбачає покірне виконання країнами судових рішень. Арбітраж не має засобів реального тиску на Москву.
Те ж стосується і суперечки між українським Нафтогазом і російським Газпромом (2018-го Стокгольмський арбітраж задовольнив вимоги Нафтогазу про компенсацію за недопоставлені Газпромом обсяги газу для транзиту. Росіяни мають сплатити $2,6 млрд. — ГПУ). Щоб стягнути примусово, треба багато часу та додаткові судові процеси.
Коментарі