Багато хто пережив легкий шок, коли дізнався про кандидатів на звання великих українців. Серед них Лейба Бронштейн, тобто Лев Троцький, Голда Меїр, Аркадій Гайдар та інші. Проте справжній ажіотаж розпочався після висування Ісуса Христа.
Спочатку це сприйняли як дотепний гумор. Скептики заявили, що Бог не має національності. Тому говорити так про Ісуса — єресь і богохульство. Опоненти відповідали, що Ісус є боголюдиною, тому в ньому нерозривно поєднані божественне й людське. Як божественна сутність Ісус не мав національності, а як людина — мав. От тому сучасники називали його Галілеянином. Це ж національність!
Паралельно розгорнулася дискусія: а чи можна галілеян вважати українцями. Мовляв, українці — це нація, що народилася в XV–XVI ст. н. е. Було й заперечення: Україна — це назва краю, літописна Оу-країна. Тож українцями були не лише козаки, а й їхні предки, укорінені в українську землю: руси, анти, сармати, скіфи-сколоти, галли-кімерійці, трипільці. А галілеяни — це південна гілка суперетносу галлів. Він народився у ХІІ ст. до н. е. в Україні. Звідси галли під різними племінними назвами розселилися по всій Євразії.
У ХІІ ст. до н. е. вони завоювали Палестину. Припливли на човнах-чайках, тому єгиптяни назвали їх "народами моря". Археологи довели, що це була масова міграція войовничих племен із Північного Надчорномор"я — сучасної Одещини, Херсонщини, Миколаївщини. Саме тих біблійних "филистимлян", з якими воювали євреї. Цікаво, що бойовий шолом мовою филистимлян називався "кова", тобто "кований". Їхня кераміка була прикрашена трипільськими орнаментами. Наприкінці ХІ ст. до н. е. филистимляни завоювали землі, які назвали Галлія-Гальлея-Галілея, тобто "край галлів". Так вони робили завжди — завойовану землю називали іменем свого племені-етносу: як от Бельгія, Британія, Скотланд. Або іменем усього суперетносу — Галичина, Галатія, Галісія.
Бойовий шолом мовою филистимлян називався "кова", тобто "кований"
Скептики це заперечують і стверджують, що слово "Галілея" походить від гебрейського "галіл" — "круг" або "хвиля", бо ландшафт Галілеї нагадує хвилі. На це їм відповідають, що в ХІ–Х ст. до н. е. іудеї населяли Іудейські гори за сотню кілометрів південніше Галілеї й не мали до неї жодного відношення. До того ж Галілея була значно цивілізованішою за Іудею, тож її жителі не могли назвати свій край словом якихось кочівників. Галли дали йому свої імена: річки Ярдана й Яргон, гора Ярмак (сучасна Мерон), міста Магадан ("могутня вода"), Скіфополь, Рама ("хрест"), Каня ("яструб"). Галілеяни були хліборобами й рибалками, масово розводили свиней. Мали великі пасіки, вирощували льон. Усі апостоли Ісуса, за винятком Іуди, були галілеянами. Ім"я Ісус (Іес-ус) — це гелленський варіант імені Яс, що означає "ясний", "світлий", "сонячний". Гелленське слово "хрестос" означає "найкращий, шляхетний, боголюдина". Синонімом є словосполучення "син Божий". У Євангелії від Матвія йдеться: "Озвався Симон Петро і заявляє: Ти хрестос — син Бога живого. Тоді Він наказав учням, щоб вони нікому не казали, що Він хрестос".
Характерні особливості галів-кельтів — це високий зріст, біла шкіра, розвинені м"язи. Вони були відчутно вищими в порівнянні з іудеями: за даними археології, зріст тих не перевищував 160 см. Усюди наголошується, що в галів розкішне русяве волосся, яке чоловіки часто носили розпущеним. Згідно зі словесними описами, Ісус був високого зросту, мав тонкий прямий ніс, довге волосся кольору стиглого лісового горіха, темно-пшеничну бороду, світлі очі. Правдивість цих описів підтверджена Туринською плащаницею. Згідно з нею, Ісус був людиною європейського типу з атлетичною статурою, зростом 180 см, довгим світлокаштановим волоссям і шляхетним виразом обличчя.
Ісус говорив давньоукраїнською мовою. "А коло дев"ятої години Ісус скрикнув сильним голосом, кажучи: Елі Елі лема савахтані" (Матвій 27.46), тобто "Лельо, Лельо, лем з мя ся остані". Буквально "Тату, Тату — лише зі мною останься". Цей фразеологічний зворот відповідає гелленському "Отче, у Твої руки віддаю дух Мій!" (Лука 23.46), тобто "Тату, тепер все у Твоїх руках!". У найкритичніший і найважчий момент свого життя Ісус заговорив тією мовою, якою він думав, якою розмовляв із матір"ю і Творцем Всесвіту.
5 
1
Коментарі
1