"Безвізового режиму з ЄС можна було б досягти протягом трьох–п"яти років"

 

Єврокомісія запропонувала встановити безвізовий режим із Македонією, Сербією та Чорногорією. Якщо пропозицію підтримають Рада ЄС та Європарламент, то з 1 січня 2010 року громадяни цих трьох балканських країн зможуть вільно подорожувати Шенгенською зоною. Ці держави розпочали діалог про безвізовий режим з ЄС практично водночас з Україною. Науковий директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко, 35 років, переконаний, що скасування віз для громадян України з боку Євросоюзу гальмується бездіяльністю української влади.

Чому так повільно просувається питання встановлення безвізового режиму для українців?

— Є багато причин. Основна в тому, що уряд і парламент не поспішають ухвалювати обов"язкові рішення, без яких не може бути прогресу. Це — запровадження біометричних паспортів і контролю за персональними даними, ухвалення відповідних законів, поліпшення боротьби з нелегальною іміграцією, посилення охорони кордонів, ратифікація низки конвенцій і протоколів, посилення боротьби з корупцією в митній службі тощо.

Звіти щодо прогресу в Македонії, Сербії і Чорногорії, яким мають надати безвізовий режим, містять по 20 сторінок. Я для себе систематизував ті кроки, які робила Україна. Набралося на сторінку. Тобто зусилля неспіввимірні.

Складається враження: наші чиновники уявляють, що позитивного рішення в цьому питанні можна досягти виключно дипломатичними засобами — лобіювати, вимагати, ставити питання.

Але ж справа в  досягненні країною певних критеріїв. Ми багато в чому відстаємо навіть від Молдови і Росії, які вже запровадили нові стандарти закордонного паспорта з біометричними даними.

То коли українці зможуть їздити до країн ЄС без віз?

— Коли будуть виконані всі вимоги Євросоюзу. Якщо взятися за справу серйозно, то безвізового режиму можна було б досягти протягом трьох–п"яти років. Але от, скажімо, один із протоколів Ради Європи Україна підписала ще 2001 року й досі не ратифікувала. Увесь час заважає політика.

Звісно, що і в самому Євросоюзі є певні побоювання щодо України. Зараз там  посилюється криза, отож багато хто проти більшої відкритості кордонів. Але це другорядне. Якщо Україна виконає усі прописані речі, то неможливо буде відмовити.

Як оцінюєте виконання Угоди про спрощення візової процедури між Україною і ЄС?

— 2008 року консульства країн Шенгенської зони видавали в середньому 25–35 відсотків безкоштовних віз, а деякі понад 40. Отже, дана пільга дійсно широко застосовується, але її ефективне використання залежить переважно від заявників. Деякі положення угоди сформульовані так, що їх можна по-різному трактувати. Звісно, консульства трактують їх на свою користь.

Наприклад, людина, якій у минулому було відмовлено в отриманні візи чи яка була депортована або здійснила правопорушення на території країн ЄС, не може розраховувати на всі пільги. Навіть якщо потрапляє до визначених угодою специфічних категорій. Найважливіші пільги не поширюються й на осіб, що їдуть до Шенгенської зони вперше. Якщо ви маєте новий закордонний паспорт, а попередні візи були у старому, то слід надати його у консульство.

При розгляді документів на багаторазову візу консульства звертають посилену увагу на фінансове забезпечення закордонних поїздок. Згадка про покриття дорожніх витрат і на проживання приймаючою стороною має бути чітко зазначена у запрошенні або у договорі про співпрацю. В іншому випадку треба мати солідну суму на власному поточному банківському рахунку — не менш як 50 євро на день перебування.

З якими країнами у нас є безвізовий режим?

— З усіма країнами СНД, крім Туркменістану, а також із Монголією, декількома країнами Латинської Америки. Цього року до кінця курортного сезону — з Хорватією. Тривають переговори з Ізраїлем, але вони дуже непрості. Заважають деякі політичні питання, а також криза. Ізраїльтяни сумніваються у платоспроможності наших туристів. Гадаю, що рішення буде прийнято вже наступного року.

×